розумок

Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка

м. ум. отъ розум.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розумок — розумо́к іменник чоловічого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. розумок — РОЗУМО́К, мка́, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2. Бідний Якимів розумок надаремно силкувався знайти хоч будлі-які [будь-які] зрозумілі мислі та образи в тих мертвих словах [псалмів] (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. розумок — РОЗУМО́К, мка́, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2. Бідний Якимів розумок надаремно силкувався знайти хоч будлі-які [будь-які] зрозумілі мислі та образи в тих мертвих словах [псалмів] (Н.-Лев., І, 1956, 174). Словник української мови в 11 томах