розумок
РОЗУМО́К, мка́, ч., зневажл.
Те саме, що ро́зум 1, 2.
Бідний Якимів розумок надаремно силкувався знайти хоч будлі-які [будь-які] зрозумілі мислі та образи в тих мертвих словах [псалмів] (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розумок — розумо́к іменник чоловічого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
- розумок — РОЗУМО́К, мка́, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2. Бідний Якимів розумок надаремно силкувався знайти хоч будлі-які [будь-які] зрозумілі мислі та образи в тих мертвих словах [псалмів] (Н.-Лев., І, 1956, 174). Словник української мови в 11 томах
- розумок — Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка м. ум. отъ розум. Словник української мови Грінченка