1. Словник української мови Грінченка

розцвіркатися

Розцвіркатися, -каюся, -єшся

гл. О воробьѣ: раскричаться. Як пішов горобчик танцювати, — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцвіркатися — розцві́ркатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розцвіркатися — РОЗЦВІ́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Цвіркати (у 1 знач.) голосно, безперестану. 2. розм. Часто цвіркати (у 2 знач.). 3. розм., рідко. Набридливо цвіркати (у 3 знач.); цвікати. Словник української мови у 20 томах