1. Словник української мови у 20 томах

розцвіркатися

РОЗЦВІ́РКАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Цвіркати (у 1 знач.) голосно, безперестану.

2. розм. Часто цвіркати (у 2 знач.).

3. розм., рідко. Набридливо цвіркати (у 3 знач.); цвікати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцвіркатися — розцві́ркатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розцвіркатися — Розцвіркатися, -каюся, -єшся гл. О воробьѣ: раскричаться. Як пішов горобчик танцювати, — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663. Словник української мови Грінченка