розчухрати

Розчухра́ти, -ра́ю, -єш

гл.

1) Разрубить надвое.

2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчухрати — розчухра́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розчухрати — РОЗЧУХРА́ТИ див. розчу́хрувати. Словник української мови в 11 томах
  3. розчухрати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розчухрати — див. розчухрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розчухрати — Розчухра́ти, -ра́ю, -ра́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розчухрати — РОЗЧУХРА́ТИ див. розчу́хрувати. Словник української мови у 20 томах