1. Словник української мови Грінченка

розшибатися

Розшибатися, -баюся, -єшся

гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшибатися — Розшиба́тися: — бігати, тривожитися, піклуватися, турбуватися за когось, щось [48] — побиватися, турбуватися, розриватися [III] Словник з творів Івана Франка
  2. розшибатися — розшиба́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. розшибатися — РОЗШИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. 1. Бігати. Вони [мужицькі діти] вже досвіта [удосвіта] розшибалися по вулицях (Л. Мартович); [Адам:] За мною ж поліція розшибається по цілій Польщі, і провокатор, якби був між нами... Словник української мови у 20 томах
  4. розшибатися — РОЗШИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. 1. Бігати. Вони [мужицькі діти] вже досвіта [удосвіта] розшибалися по вулицях (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах