1. Словник української мови Грінченка

розщипувати

Розщипувати, -пую, -єш

сов. в. розщипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Разщипывать, разщипать. Став розщипувати вареник. Кв. І. 260. Розщипали на дрібні кавалки. Гн. II. 204.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщипувати — розщи́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розщипувати — -ую, -уєш, недок., розщипати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Щипками розривати, розділяти на частини що-небудь. 2》 Щипаючи, розсмикувати на волокна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розщипувати — РОЗЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Щипками розривати, розділяти на частини що-небудь. – Ци видиш [бачиш] ти, доню, як тота [та] птиця моє масло розщипує?... Словник української мови у 20 томах
  4. розщипувати — РОЗЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Щипками розривати, розділяти на частини що-небудь. Хмельницький підійшов до огнища, відірвав рибі голову і кинув у полум’я, а потім, як чоловік голодний... Словник української мови в 11 томах