розщипувати
РОЗЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Щипками розривати, розділяти на частини що-небудь.
– Ци видиш [бачиш] ти, доню, як тота [та] птиця моє масло розщипує? Так на тамтім [тім] світі будуть мою душу розщипувати за людську кривду (з переказу);
Хмельницький підійшов до огнища, відірвав рибі голову і кинув у полум'я, а потім, як чоловік голодний, не розщипуючи і не тереблячи її, вкусив (І. Франко).
2. Щипаючи, розсмикувати на волокна.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщипувати — розщи́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розщипувати — -ую, -уєш, недок., розщипати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Щипками розривати, розділяти на частини що-небудь. 2》 Щипаючи, розсмикувати на волокна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розщипувати — РОЗЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Щипками розривати, розділяти на частини що-небудь. Хмельницький підійшов до огнища, відірвав рибі голову і кинув у полум’я, а потім, як чоловік голодний... Словник української мови в 11 томах
- розщипувати — Розщипувати, -пую, -єш сов. в. розщипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Разщипывать, разщипать. Став розщипувати вареник. Кв. І. 260. Розщипали на дрібні кавалки. Гн. II. 204. Словник української мови Грінченка