розщібання
РОЗЩІБА́ННЯ, я, с., розм., заст.
Дія за знач. розщіба́ти і розщіба́тися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщібання — розщіба́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови