розщібання

розщіба́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщібання — РОЗЩІБА́ННЯ, я, с., розм., заст. Дія за знач. розщіба́ти і розщіба́тися. Словник української мови у 20 томах