розімліти
Розімліва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл.
1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ).
2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розімліти — розімлі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розімліти — див. розімлівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розімліти — РОЗІМЛІ́ТИ див. розімліва́ти. Словник української мови у 20 томах
- розімліти — РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ розм. (під тривалою дією великого тепла). — Док. Словник синонімів української мови
- розімліти — РОЗІМЛІ́ТИ див. розімліва́ти. Словник української мови в 11 томах