розімліти

РОЗІМЛІ́ТИ див. розімліва́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розімліти — розімлі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розімліти — див. розімлівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розімліти — РОЗІМЛІ́ТИ див. розімліва́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розімліти — РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ розм. (під тривалою дією великого тепла). — Док. Словник синонімів української мови
  5. розімліти — Розімліва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл. 1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ). 2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ) Словник української мови Грінченка