розімчатися

Розімча́тися, -чуся, -чишся

гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розімчатися — розімча́тися дієслово доконаного виду швидко поширитися рідко Орфографічний словник української мови
  2. розімчатися — -читься, док., рідко. Швидко поширитися, рознестися у всі боки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розімчатися — РОЗІМЧА́ТИСЯ, чи́ться, док., рідко. Швидко поширитися, рознестися у всі боки. Такая розімчалась чутка [про смерть Амати] В народі, в городі, в полках (Котл., І, 1952, 290). Словник української мови в 11 томах
  4. розімчатися — РОЗІМЧА́ТИСЯ, чи́ться, док., рідко. Швидко поширитися, рознестися у всі боки. Такая розімчалась чутка [про смерть Амати] В народі, в городі, в полках (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах