розіпнути
Розіпнути, -ну, -неш
гл. = розіпясти.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розіпнути — розіпну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розіпнути — див. розпинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розіпнути — РОЗІПНУ́ТИ¹ див. розпина́ти¹. РОЗІПНУ́ТИ² див. розпина́ти². Словник української мови у 20 томах
- розіпнути — розпіни́ (розпни́) його́ (її́)! книжн. Уживається для вираження несправедливої вимоги розправитися над невинною людиною. Круг мене дика п’яна зграя, Запінившися від слини, Готовить хрест, реве, горлає: Розпни його! Розпни, розпни! (П. Фразеологічний словник української мови
- розіпнути — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
- розіпнути — РОЗІПНУ́ТИ див. розпина́ти. Словник української мови в 11 томах