1. Словник української мови Грінченка

ройовий

Ройовий, -а, -е

Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить. ЗЮЗО. II. 416.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ройовий — ройови́й 1 прикметник від: рій — сім'я комах ройови́й 2 прикметник від: рій — підрозділ Орфографічний словник української мови
  2. ройовий — I -а, -е. Прикм. до рій I 1). || В якому міститься рій. Ройовий вулик. II -а, -е. Стос. до рою (див. рій II). || у знач. ім. ройовий, -вого, ч. Командир відділення (рою). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ройовий — РОЙОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до рій¹ 1. Ройовий настрій виникає в бджолосім'ї і після того, як матка, спонукувана бездіяльними бджолами-годувальницями, відкладе в маточники яйця (з наук.-попул. літ.); // Той у якому міститься рій. Ройовий вулик. Словник української мови у 20 томах
  4. ройовий — Ройови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ройовий — РОЙОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до рій¹ 1. Ройовий настрій виникає в бджолосім’ї і після того, як матка, спонукувана бездіяльними бджолами-годувальницями, відкладе в маточники яйця (Бджільництво, 1956, 51); // В якому міститься рій. Ройовий вулик. Словник української мови в 11 томах