ройовий
РОЙОВИ́Й¹, а́, е́.
Прикм. до рій¹ 1.
Ройовий настрій виникає в бджолосім'ї і після того, як матка, спонукувана бездіяльними бджолами-годувальницями, відкладе в маточники яйця (з наук.-попул. літ.);
// Той у якому міститься рій.
Ройовий вулик.
РОЙОВИ́Й², а́, е́.
Стос. до рою (див. рій²);
// у знач. ім. ройови́й, во́го, ч. Командир відділення (рою).
Зрозумів [командир взводу], що натрапив на загублений рій. – Де ройовий? – Там далі, сидить у рові (М. Трублаїні);
РОйовий Ковбанюк спитав суворо: – Де ти був увесь день? (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ройовий — ройови́й 1 прикметник від: рій — сім'я комах ройови́й 2 прикметник від: рій — підрозділ Орфографічний словник української мови
- ройовий — I -а, -е. Прикм. до рій I 1). || В якому міститься рій. Ройовий вулик. II -а, -е. Стос. до рою (див. рій II). || у знач. ім. ройовий, -вого, ч. Командир відділення (рою). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ройовий — Ройови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ройовий — РОЙОВИ́Й¹, а́, е́. Прикм. до рій¹ 1. Ройовий настрій виникає в бджолосім’ї і після того, як матка, спонукувана бездіяльними бджолами-годувальницями, відкладе в маточники яйця (Бджільництво, 1956, 51); // В якому міститься рій. Ройовий вулик. Словник української мови в 11 томах
- ройовий — Ройовий, -а, -е Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить. ЗЮЗО. II. 416. Словник української мови Грінченка