романець

Значення в інших словниках

1. романець — рома́нець іменник чоловічого роду літературний твір зневажл. романе́ць іменник чоловічого роду рослина рідко Орфографічний словник української мови
2. романець — I ром`анець-нця, ч., зневажл. Те саме, що роман I. II роман`ець-нця, ч., рідко. Пестл. до роман II. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. романець — РОМА́НЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Те саме, що рома́н¹. – Наплодилося до ката у вас таких, що пишуть повісті та романці і усякі теревені (Г. Квітка-Основ'яненко). РОМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко. Пестл. до рома́н². Росте зіллячко романець... Кращий парубок, як вдовець (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
4. романець — РОМА́НЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Те само, що роман¹. — Наплодилося до ката у вас таких, що пишуть повісті та романці і усякі теревені (Кв.-Осн., II, 1956, 249). РОМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко. Пестл. до рома́н². Росте зіллячко романець… Кращий парубок, як вдовець (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 324). Словник української мови в 11 томах