1. Словник української мови в 11 томах

романець

РОМА́НЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Те само, що роман¹.

— Наплодилося до ката у вас таких, що пишуть повісті та романці і усякі теревені (Кв.-Осн., II, 1956, 249).

РОМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко. Пестл. до рома́н².

Росте зіллячко романець… Кращий парубок, як вдовець (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 324).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романець — рома́нець іменник чоловічого роду літературний твір зневажл. романе́ць іменник чоловічого роду рослина рідко Орфографічний словник української мови
  2. романець — I ром`анець-нця, ч., зневажл. Те саме, що роман I. II роман`ець-нця, ч., рідко. Пестл. до роман II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. романець — РОМА́НЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Те саме, що рома́н¹. – Наплодилося до ката у вас таких, що пишуть повісті та романці і усякі теревені (Г. Квітка-Основ'яненко). РОМАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., рідко. Пестл. до рома́н². Росте зіллячко романець... Кращий парубок, як вдовець (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  4. романець — Романець, -нця м. 1) ум. отъ роман. 2) раст. Chrysanthemum corymbosum. Вх. Пч. II. 30. Словник української мови Грінченка