1. Словник української мови в 11 томах

роман

РОМА́Н¹, у, ч.

1. Великий за розміром і складний за побудовою прозовий (рідше віршований) оповідний твір художньої літератури, в якому широко охоплено життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів, їхня психологія, побут і т. ін.

Настуся з нудьги читала дуже багацько книжок, та все романів (Н.-Лев., IV, 1956, 229);

В романі, на відміну від повісті і оповідання, висвітлюються не окремі епізоди, а значні періоди життя людини, її зв’язки з багатьма іншими персонажами (Укр. літ., 9, 1957, 62);

Нова людина епохи соціалізму зримо й привабливо встає з сторінок романів і оповідань, написаних Гончарем (Про багатство л-ри, 1959, 231).

2. розм. Любовні стосунки, зв’язки між чоловіком і жінкою.

Він перший раз мав роман з такою значною дамою (Коцюб., І, 1955, 405);

В останні дні перебування на волі Шевченко гуляв на весіллі Куліша та Ганни Барвінок, роман яких зав’язався на зелених святах у Галагана (Бурл., О. Вересай, 1959, 145).

◊ Крути́ти рома́н див. крути́ти.

РОМА́Н², у, ч., рідко. Те само, що роме́н.

Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде (Шевч., II, 1963, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Роман — Рома́н іменник чоловічого роду, істота Рома́н іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. роман — див. ТВІР; (з ким) ЖМ. любовний зв'язок <�афера, стосунки>; (цілий) історія. Словник синонімів Караванського
  3. роман — I -у, ч. 1》 Великий за розміром і складний за побудовою прозовий твір художньої літератури, в якому широко охоплено життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів і т. ін. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Роман — лат.; Romanus — римський; римлянин. Романко, Романонько, Романочко, Романьо, ро-Маник, Романчик, Романиць, рима, Ромась, Ромасьо, Ромашко, Ромко, Ромцьо, Ромка, Ромочка, Ромчик, Ромусь, Ромусьо. Ой там Роман та воли пасе,Там дівчина та воду несе. Власні імена людей. Словник-довідник
  5. роман — РОМА́Н¹, у, ч. 1. Великий за розміром і складний за побудовою прозовий (рідше віршований) оповідний твір художньої літератури, в якому широко охоплено життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів... Словник української мови у 20 томах
  6. роман — рома́н (франц. roman, букв. – романський) 1. Жанр художньої літератури; великий, складний за будовою, епічний, прозовий (рідше віршований) твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи, багатогранно й у розвитку змальовані персонажі. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. роман — I пахуча багаторічна рослина родини складноцвітих; культивують у Європі; іноді здичавілий; квітки білі, зібрані в кошички; декоративна та лікарська рослина. Універсальний словник-енциклопедія
  8. роман — ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІ мн., ЛЮ́БІСТЬ рідше, РОМА́Н розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ШУ́РИ-МУ́РИ мн., розм., АМУ́РИ мн., розм. заст., РОМА́НС діал. Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Ю. Словник синонімів української мови
  9. Роман — Рома́н, -на. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. роман — Роман, -ну м. 1) раст. a) Matricaria Chamomilla, ромашка. Анн. 209. б) Chrysanthemum inodorum. Лв. 97. 2) Романъ (лит. произведеніе). Писав романи. К. Гр. Кв. 18. ум. романець. Словник української мови Грінченка