ром

РОМ, у, ч. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру.

Краньцовський сидів на лаві за столом, а перед ним мала плескатенька пляшечка з ромом, трохи надпита, та й чарка (Март., Тв., 1954, 341);

Тарас Григорович урочисто поставив на стіл пляшку справжнього ямайського рому (Тулуб, В степу.., 1964, 328);

Вона справно пила щоранку кофе з сухариками,.. увечері ніколи не забувала власноручно влити в чай ложечку запашного, міцного рому (Донч., III, 1956, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ром — ром 1 іменник чоловічого роду напій ром 2 іменник чоловічого роду, істота циган Орфографічний словник української мови
  2. ром — ч. 1》 род. -у. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру. 2》 род. -а, етн., літ. Циган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ром — Гарак Словник чужослів Павло Штепа
  4. ром — РОМ¹, у, ч. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру. Краньцовський сидів на лаві за столом, а перед ним мала плескатенька пляшечка з ромом, трохи надпита, та й чарка (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. ром — (англ. rum) міцний спиртний напій з соку цукрової тростини. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ром — Спиртний напій (40-81% міцності), світло-коричневого кольору, який одержують шляхом перегонки і часткового очищення перебродженого соку цукрової тростини; найкращими вважаються ямайський р. та мартініка. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ром — Ром, ро́му, в -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)