ром
РОМ¹, у, ч.
Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру.
Краньцовський сидів на лаві за столом, а перед ним мала плескатенька пляшечка з ромом, трохи надпита, та й чарка (Л. Мартович);
За столом сидить якийсь юнкер, п'є чай та підсипає туди рому (О. Кониський);
Тарас Григорович урочисто поставив на стіл пляшку справжнього ямайського рому (З. Тулуб);
Вона справно пила щоранку кофе [каву] з сухариками, .. увечері ніколи не забувала власноручно влити в чай ложечку запашного, міцного рому (О. Донченко);
Етиловий ефір мурашиної кислоти має запах рому (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ром — ром 1 іменник чоловічого роду напій ром 2 іменник чоловічого роду, істота циган Орфографічний словник української мови
- ром — ч. 1》 род. -у. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру. 2》 род. -а, етн., літ. Циган. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ром — Гарак Словник чужослів Павло Штепа
- ром — (англ. rum) міцний спиртний напій з соку цукрової тростини. Словник іншомовних слів Мельничука
- ром — Спиртний напій (40-81% міцності), світло-коричневого кольору, який одержують шляхом перегонки і часткового очищення перебродженого соку цукрової тростини; найкращими вважаються ямайський р. та мартініка. Універсальний словник-енциклопедія
- ром — Ром, ро́му, в -мі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ром — РОМ, у, ч. Міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру. Краньцовський сидів на лаві за столом, а перед ним мала плескатенька пляшечка з ромом, трохи надпита, та й чарка (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах