роман
РОМА́Н¹, у, ч.
1. Великий за розміром і складний за побудовою прозовий (рідше віршований) оповідний твір художньої літератури, в якому широко охоплено життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів, їхня психологія, побут і т. ін.
Настуся з нудьги читала дуже багацько книжок, та все романів (І. Нечуй-Левицький);
Сидів якось на дачці – новий роман катав. Тема геніальна! НТР на селі (А. Крижанівський);
В романі, на відміну від повісті і оповідання, висвітлюються не окремі епізоди, а значні періоди життя людини, її зв'язки з багатьма іншими персонажами (з наук. літ.);
Нова людина .. зримо й привабливо встає зі сторінок романів і оповідань, написаних Гончарем (з наук. літ.).
2. розм. Любовні стосунки, зв'язки між чоловіком і жінкою.
Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський);
В останні дні перебування на волі Шевченко гуляв на весіллі Куліша та Ганни Барвінок, роман яких зав'язався на зелених святах у Ґалаґана (Ф. Бурлака);
І самі вони [дівчата] живуть дрібним, непомітним життям, відбувають свої романи, віддаються, зрештою, заміж, родять і вмирають (В. Підмогильний).
(1) Утопі́чний рома́н – літературний жанр наукової фантастики, що містить художнє прогнозування майбутнього.
Науково-фантастичний роман Володимира Винниченка “Сонячна машина” – перший в українській літературі утопічний роман (з наук.-попул. літ.).
◇ Крути́ти рома́н див. крути́ти;
(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) у рома́ні, зі сл. люби́ти. – пристрасно, мрійливо, як рідко буває у реальному житті.
І справді, вона любила як у романі... Так, як у романі! Чи ж могла доля з неї гірше насміятися? (В. Підмогильний).
РОМА́Н², у, ч., рідко.
Те саме, що роме́н.
Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде (Т. Шевченко).
Значення в інших словниках
- Роман — Рома́н іменник чоловічого роду, істота Рома́н іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
- роман — див. ТВІР; (з ким) ЖМ. любовний зв'язок <�афера, стосунки>; (цілий) історія. Словник синонімів Караванського
- роман — I -у, ч. 1》 Великий за розміром і складний за побудовою прозовий твір художньої літератури, в якому широко охоплено життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів і т. ін. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Роман — лат.; Romanus — римський; римлянин. Романко, Романонько, Романочко, Романьо, ро-Маник, Романчик, Романиць, рима, Ромась, Ромасьо, Ромашко, Ромко, Ромцьо, Ромка, Ромочка, Ромчик, Ромусь, Ромусьо. Ой там Роман та воли пасе,Там дівчина та воду несе. Власні імена людей. Словник-довідник
- роман — рома́н (франц. roman, букв. – романський) 1. Жанр художньої літератури; великий, складний за будовою, епічний, прозовий (рідше віршований) твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи, багатогранно й у розвитку змальовані персонажі. Словник іншомовних слів Мельничука
- роман — I пахуча багаторічна рослина родини складноцвітих; культивують у Європі; іноді здичавілий; квітки білі, зібрані в кошички; декоративна та лікарська рослина. Універсальний словник-енциклопедія
- роман — ЛЮБО́В (любовні стосунки), ЛЮ́БОЩІ мн., ЛЮ́БІСТЬ рідше, РОМА́Н розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ мн., розм., ШУ́РИ-МУ́РИ мн., розм., АМУ́РИ мн., розм. заст., РОМА́НС діал. Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов'ю, проходить пісня (Ю. Словник синонімів української мови
- Роман — Рома́н, -на. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- роман — РОМА́Н¹, у, ч. 1. Великий за розміром і складний за побудовою прозовий (рідше віршований) оповідний твір художньої літератури, в якому широко охоплено життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів... Словник української мови в 11 томах
- роман — Роман, -ну м. 1) раст. a) Matricaria Chamomilla, ромашка. Анн. 209. б) Chrysanthemum inodorum. Лв. 97. 2) Романъ (лит. произведеніе). Писав романи. К. Гр. Кв. 18. ум. романець. Словник української мови Грінченка