ропутіти
Ропуті́ти, -чу́, -ти́ш
гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Ропуті́ти, -чу́, -ти́ш
гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.