росити

Роси́ти, -шу́, си́ш

гл. Орошать. Дощик траву росить. н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. росити — роси́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. росити — (- дощ) накрапати, іти; (слізьми) поливати, обливати, змочувати; (землю) ПОЕТ. зрошувати. Словник синонімів Караванського
  3. росити — рошу, росиш, недок. 1》 неперех., безос. Випадати росі. 2》 неперех. Падати рясними краплями, накрапати (про дощ). 3》 перех. Поливати струменем, змочувати краплями якої-небудь рідини. || Насичувати ґрунт вологою або якоюсь рідиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. росити — РОСИ́ТИ, рошу́, ро́сиш, недок., без дод., що. 1. безос. Випадати росі. 2. без дод. Падати рясними краплями, накрапати (про дощ). Ніжний дощ росив безнастанно (О. Кобилянська); Отуманилося сонце, росить дощ дрібний, сонячний (К. Гордієнко). 3. що. Словник української мови у 20 томах
  5. росити — ІТИ́ (ЙТИ) (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИ розм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИ розм. (про дощ — безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм., ДРОБИ́ТИ рідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. росити — Роси́ти, рошу́, ро́сиш, -сять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. росити — РОСИ́ТИ, рошу́, ро́сиш, недок. 1. неперех., безос. Випадати росі. 2. неперех. Падати рясними краплями, накрапати (про дощ). Ніжний дощ росив безнастанно (Коб., II, 1956, 83); Отуманилося сонце, росить дощ дрібний, сонячний (Горд., Заробітчани, 1949, 42). Словник української мови в 11 томах