роспукати

Роспука́ти, каю, -єш

сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл.

1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди. Рудан. I. 13.

2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає. Рудан. І. 14.