ростяти

Ростина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. ростяти и розітнути, -ну, -неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Чуб. III. 363. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв. АД. І. 210.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me