рублений
Рублений, -а, -е
Сдѣланный въ срубъ. Рублена хата. Чуб. VII. 377. Двір гарний з рубленою хатою. Котл. Н. П. 356. Ой у полі рублена криниця. Чуб. V. 154. Рублений колодязь.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рублений — ру́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- рублений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до рубати 6). 2》 у знач. прикм. Зробл. або приготовлений з того, що порубано, посічено (про їжу). 3》 у знач. прикм.Збудований зрубом (див. зруб II 4)). 4》 у знач. прикм. З рубцем, обшитий, обметаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рублений — РУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. спец. Дієпр. пас. до руба́ти 6. Збоку [будинку] тяглися комори, рублені з дубового лісу (П. Панч); Виняткову майстерність народних зодчих засвідчує рублена у XVIII столітті дубова церква в Данилові (з газ.). 2. у знач. прикм. Зробл. Словник української мови у 20 томах
- рублений — РУ́БЛЕНИЙ (побудований зрубом), РУ́БАНИЙ рідко. Віддалік красувалася рублена, на високому підмурку хата (І. Головченко, О. Мусієнко); Йде Яким до рубаної комори зерно набирати (А. Шиян). Словник синонімів української мови
- рублений — Ру́блений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рублений — РУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до руба́ти 6. Збоку [будинку] тяглися комори, рублені з дубового лісу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82); Виняткову майстерність народних зодчих засвідчує рублена у XVIII столітті дубова церква в Данилові (Літ. Укр. Словник української мови в 11 томах