рублений

РУ́БЛЕНИЙ, а, е.

1. спец. Дієпр. пас. до руба́ти 6.

Збоку [будинку] тяглися комори, рублені з дубового лісу (П. Панч);

Виняткову майстерність народних зодчих засвідчує рублена у XVIII столітті дубова церква в Данилові (з газ.).

2. у знач. прикм. Зробл. або пригот. з того, що порубано, посічено (про їжу).

З риби виготовляють натуральні, паніровані кускові і рублені напівфабрикати (з наук.-попул. літ.);

Замовив [Арсен] рублені котлети з макаронами – це був його обід, сніданок і вечеря (Л. Дмитерко).

3. у знач. прикм. Збудований зрубом (див. зруб 4).

Недалеко од будинку складали рублену комору (Панас Мирний);

Клуб рублений, поставлений перед самою війною (Ю. Мушкетик);

Гриць зупинив машину біля Золотих воріт, .. обійшов споруду довкола і зупинився в затишку, під рубленими стінами (О. Бердник);

Відмінною рисою житла лісостепу є також втрата основних ознак рубленої хати, бо зруб тут вкритий тонким шаром глини (з наук. літ.).

4. у знач. прикм. З рубцем; обшитий, обметаний.

– Докіє, – сказав [Никифір] до невістки. – Подай-но мені свою рублену хустку з скрині, треба сховати портрет, щоб вороги не знищили (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рублений — ру́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. рублений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до рубати 6). 2》 у знач. прикм. Зробл. або приготовлений з того, що порубано, посічено (про їжу). 3》 у знач. прикм.Збудований зрубом (див. зруб II 4)). 4》 у знач. прикм. З рубцем, обшитий, обметаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рублений — РУ́БЛЕНИЙ (побудований зрубом), РУ́БАНИЙ рідко. Віддалік красувалася рублена, на високому підмурку хата (І. Головченко, О. Мусієнко); Йде Яким до рубаної комори зерно набирати (А. Шиян). Словник синонімів української мови
  4. рублений — Ру́блений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рублений — РУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до руба́ти 6. Збоку [будинку] тяглися комори, рублені з дубового лісу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82); Виняткову майстерність народних зодчих засвідчує рублена у XVIII столітті дубова церква в Данилові (Літ. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. рублений — Рублений, -а, -е Сдѣланный въ срубъ. Рублена хата. Чуб. VII. 377. Двір гарний з рубленою хатою. Котл. Н. П. 356. Ой у полі рублена криниця. Чуб. V. 154. Рублений колодязь. Словник української мови Грінченка