рудяк

Рудяк, -ка

м.

1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк. Лохв. у.

2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці. Ном. № 1004.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудяк — РУДЯ́К, у, ч., розм. 1. Що-небудь руде або поруділе. Тютюн-рудяк (Сл. Гр.). 2. Погано налите, плюскле зерно (перев. гречки, проса). Відходи гречки і проса, зокрема полову, в колгоспі старанно зберігають. Словник української мови в 11 томах
  2. рудяк — РУДЯ́К, у́, ч., розм. 1. Що-небудь руде або поруділе. Тютюн-рудяк (Сл. Б. Грінченка). 2. Погано налите, плюскле зерно (перев. гречки, проса). Відходи гречки і проса, зокрема полову, .. старанно зберігають. Словник української мови у 20 томах
  3. рудяк — рудя́к 1 іменник чоловічого роду щось руде розм. рудя́к 2 іменник чоловічого роду плюскле зерно розм. Орфографічний словник української мови
  4. рудяк — -у, ч., розм. 1》 Що-небудь руде або поруділе. 2》 Погано налите, плюскле зерно (перев. гречки, проса). Великий тлумачний словник сучасної мови