рудяк

РУДЯ́К, у, ч., розм.

1. Що-небудь руде або поруділе.

Тютюн-рудяк (Сл. Гр.).

2. Погано налите, плюскле зерно (перев. гречки, проса).

Відходи гречки і проса, зокрема полову, в колгоспі старанно зберігають. Після очищення зерна всю полову і рудяк переносять для зберігання на сухі горища (Хлібороб Укр., 8, 1964, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудяк — Рудяк, -ка м. 1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк. Лохв. у. 2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці. Ном. № 1004. Словник української мови Грінченка
  2. рудяк — РУДЯ́К, у́, ч., розм. 1. Що-небудь руде або поруділе. Тютюн-рудяк (Сл. Б. Грінченка). 2. Погано налите, плюскле зерно (перев. гречки, проса). Відходи гречки і проса, зокрема полову, .. старанно зберігають. Словник української мови у 20 томах
  3. рудяк — рудя́к 1 іменник чоловічого роду щось руде розм. рудя́к 2 іменник чоловічого роду плюскле зерно розм. Орфографічний словник української мови
  4. рудяк — -у, ч., розм. 1》 Що-небудь руде або поруділе. 2》 Погано налите, плюскле зерно (перев. гречки, проса). Великий тлумачний словник сучасної мови