рудявий

РУДЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рудува́тий.

Дорога переповнилась рудявою водою (Збан., Доля, 1961, 35);

Тільки один.. був рудявий і стрижений йоржиком (Смолич, Мир.., 1958, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудявий — -а, -е, розм. Те саме, що рудуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рудявий — рудя́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. рудявий — РУДЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що рудува́тий. Дорога переповнилась рудявою водою (Ю. Збанацький); Тільки один .. був рудявий і стрижений йоржиком (Ю. Смолич); Болото згори було бруднувато-сіре, рудяве (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
  4. рудявий — РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ (РЖА́ВИЙ), РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня — світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ (РУДЯ́ВИЙ) розм. (трохи рудий). І згадую Україну. Словник синонімів української мови
  5. рудявий — Руда́вий і рудя́вий, -ва, -ве рудя́вий і руда́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рудявий — Рудявий, -а, -е Рыжеватый. Черк. у. Словник української мови Грінченка