рукодайний
Рукодайний, -а, -е
Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукодайний — рукода́йний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- рукодайний — -а, -е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Рукодайний слуга — вірний слуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукодайний — РУКОДА́ЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Ти втікав од пана за Пороги, Кривоприсяжний рукодайний слуго (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- рукодайний — РУКОДА́ЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Рукода́йний слуга́ — вірний слуга. Я був рукодайним слугою пана воєводи Острозького, я знаю його наміри (Ле, Наливайко, 1957, 46); Рукода́йний холо́п — кріпак... Словник української мови в 11 томах