1. Словник української мови в 11 томах

рукодайний

РУКОДА́ЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні).

Рукода́йний слуга́ — вірний слуга.

Я був рукодайним слугою пана воєводи Острозького, я знаю його наміри (Ле, Наливайко, 1957, 46);

Рукода́йний холо́п — кріпак, який перебуває у договірних відносинах з поміщиком.

Князь Ружинський на нього, як на холопа рукодайного, покрикує (Ле, Хмельницький, І, 1957, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукодайний — рукода́йний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. рукодайний — -а, -е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Рукодайний слуга — вірний слуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукодайний — РУКОДА́ЙНИЙ, а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). Ти втікав од пана за Пороги, Кривоприсяжний рукодайний слуго (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. рукодайний — Рукодайний, -а, -е Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74. Словник української мови Грінченка