1. Словник української мови в 11 томах

рукоділля

РУКОДІ́ЛЛЯ, я, с.

1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалі.

— Я.. займався рукоділлям: плів кошики (Фр., IV, 1950, 159);

// Виріб, виконаний таким способом.

Сміливо переступила я поріг маленької.., заповненої різноманітним жіночим рукоділлям кімнатки (Вільде, На порозі, 1955, 145).

2. Шиття, в’язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці.

Рукоділля взагалі позитивно позначається на стані нервової системи, особливо в’язання (Рад. Укр., 5.II 1972, 4);

Вона веде уроки малювання, рукоділля і бібліотечні години (Ів., Таємниця, 1959, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукоділля — рукоді́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рукоділля — -я, с. 1》 Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалі. || Виріб, виконаний таким способом. 2》 Шиття, в'язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукоділля — РУКОДІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалі. – Я .. займався рукоділлям: плів кошики (І. Франко); // Виріб, виконаний таким способом. Сміливо переступила я поріг маленької.. Словник української мови у 20 томах
  4. рукоділля — Рукоді́лля, -лля, -ллю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)