1. Словник української мови у 20 томах

рукоділля

РУКОДІ́ЛЛЯ, я, с.

1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалі.

– Я .. займався рукоділлям: плів кошики (І. Франко);

// Виріб, виконаний таким способом.

Сміливо переступила я поріг маленької.., заповненої різноманітним жіночим рукоділлям кімнатки (Ірина Вільде).

2. Шиття, в'язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці.

Рукоділля взагалі позитивно позначається на стані нервової системи, особливо в'язання (з газ.);

Вона веде уроки малювання, рукоділля і бібліотечні години (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукоділля — рукоді́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рукоділля — -я, с. 1》 Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалі. || Виріб, виконаний таким способом. 2》 Шиття, в'язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукоділля — Рукоді́лля, -лля, -ллю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рукоділля — РУКОДІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалі. — Я.. займався рукоділлям: плів кошики (Фр., IV, 1950, 159); // Виріб, виконаний таким способом. Сміливо переступила я поріг маленької.. Словник української мови в 11 томах