рукописний

Руко́писний, -а, -е

Рукописный. Рукописний збірник. Стор. II. 153.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукописний — Писаний рукою. Словник синонімів Караванського
  2. рукописний — -а, -е. 1》 Написаний від руки. Рукописний журнал. 2》 Стос. до рукопису. Рукописна традиція. || Признач. для зберігання рукописів. Рукописний відділ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукописний — РУКОПИ́СНИЙ, а, е. 1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (Наука.., 12, 1962, 33); Рукописний журнал. 2. Стос. до рукопису. Рукописна традиція; // Признач. для зберігання рукописів. Рукописний відділ. Словник української мови в 11 томах
  4. рукописний — рукопи́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. рукописний — [рукописнией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. рукописний — РУКОПИ́СНИЙ (написаний від руки), ПИ́САНИЙ, ПИСЕ́МНИЙ, НЕДРУКО́ВАНИЙ. Поезії Шевченка.. розходилися між читачами не тільки в друкованому вигляді, а й у рукописних списках (з журналу); Раптом впала мені в очі невелика пожовкла й пошарпана книжечка... Словник синонімів української мови
  7. рукописний — РУКОПИ́СНИЙ, а, е. 1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (з наук.-попул. літ.); Рукописні текети – цінне джерло для вивчення письменницької мовотворчості (з наук.-попул. літ.); Рукописний журнал. 2. Стос. до рукопису. Словник української мови у 20 томах
  8. рукописний — Рукопи́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)