рукописний
рукопи́сний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукописний — Писаний рукою. Словник синонімів Караванського
- рукописний — [рукописнией] м. (на) -еіному/ -еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- рукописний — -а, -е. 1》 Написаний від руки. Рукописний журнал. 2》 Стос. до рукопису. Рукописна традиція. || Признач. для зберігання рукописів. Рукописний відділ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукописний — РУКОПИ́СНИЙ, а, е. 1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (з наук.-попул. літ.); Рукописні текети – цінне джерло для вивчення письменницької мовотворчості (з наук.-попул. літ.); Рукописний журнал. 2. Стос. до рукопису. Словник української мови у 20 томах
- рукописний — РУКОПИ́СНИЙ (написаний від руки), ПИ́САНИЙ, ПИСЕ́МНИЙ, НЕДРУКО́ВАНИЙ. Поезії Шевченка.. розходилися між читачами не тільки в друкованому вигляді, а й у рукописних списках (з журналу); Раптом впала мені в очі невелика пожовкла й пошарпана книжечка... Словник синонімів української мови
- рукописний — Рукопи́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рукописний — РУКОПИ́СНИЙ, а, е. 1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (Наука.., 12, 1962, 33); Рукописний журнал. 2. Стос. до рукопису. Рукописна традиція; // Признач. для зберігання рукописів. Рукописний відділ. Словник української мови в 11 томах
- рукописний — Руко́писний, -а, -е Рукописный. Рукописний збірник. Стор. II. 153. Словник української мови Грінченка