рутвяний
Рутвяни́й, -а́, -е́
= рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка. Чуб. V. 405.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рутвяний — рутвя́ний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- рутвяний — див. зелений Словник синонімів Вусика
- рутвяний — -а, -е, рідко. Те саме, що рутовий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рутвяний — РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ру́товий 1. Ой, зв'язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (І. Манжура); Полонила її Дніпрова краса, зачарували оті далекі гаї, що ледь мріють на обрії... Словник української мови у 20 томах
- рутвяний — Рутвяни́й = рутяни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рутвяний — РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ру́товий 1. Ой, зв’язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах