рутвяний

Рутвяни́й, -а́, -е́

= рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка. Чуб. V. 405.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рутвяний — рутвя́ний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. рутвяний — див. зелений Словник синонімів Вусика
  3. рутвяний — -а, -е, рідко. Те саме, що рутовий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рутвяний — РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ру́товий 1. Ой, зв'язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (І. Манжура); Полонила її Дніпрова краса, зачарували оті далекі гаї, що ледь мріють на обрії... Словник української мови у 20 томах
  5. рутвяний — Рутвяни́й = рутяни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рутвяний — РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ру́товий 1. Ой, зв’язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах