рутити

Рутити, -ручу, -тиш

гл. Крѣпко спать (насмѣшливое слово). Чуб. VII. 576.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рутити — ру́тити дієслово недоконаного виду міцно й багато спати діал. Орфографічний словник української мови
  2. рутити — див. спати Словник синонімів Вусика
  3. рутити — ручу, рутиш, недок., діал., ірон. Міцно й багато спати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рутити — РУ́ТИТИ, ру́чу, ру́тиш, недок., діал., ірон. Міцно й багато спати. – Доки йому рутити? Ще мало спав? Однаково виспиться – та й піде на всю ніч, – зморщивши свої біляві брови, мовила пані (Панас Мирний); Ходімо його збудимо. Доки він, бісова п'яниця, буде рутити (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. рутити — РУ́ТИТИ, ру́чу, ру́тиш, недок., діал., ірон. Міцно й багато спати. — Доки йому рутити? Ще мало спав? Однаково виспиться — та й піде на всю ніч,— зморщивши свої біляві брови, мовила пані (Мирний, III, 1954, 157). Словник української мови в 11 томах