1. Словник української мови Грінченка

рутка

Рутка, -ки

ж.

1) ум. отъ рута.

2) — польова. раст. = рута пташина. ЗЮЗО. І. 123.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рутка — -и, ж. Лікарська однорічна рослина з родини макових із сечогінною, тонізуючою дією. Великий тлумачний словник сучасної мови