рутка
ру́тка
-и, ж.
Лікарська однорічна рослина з родини макових із сечогінною, тонізуючою дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рутка — Рутка, -ки ж. 1) ум. отъ рута. 2) — польова. раст. = рута пташина. ЗЮЗО. І. 123. Словник української мови Грінченка