рутити
РУ́ТИТИ, ру́чу, ру́тиш, недок., діал., ірон. Міцно й багато спати.
— Доки йому рутити? Ще мало спав? Однаково виспиться — та й піде на всю ніч,— зморщивши свої біляві брови, мовила пані (Мирний, III, 1954, 157).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рутити — ру́тити дієслово недоконаного виду міцно й багато спати діал. Орфографічний словник української мови
- рутити — див. спати Словник синонімів Вусика
- рутити — ручу, рутиш, недок., діал., ірон. Міцно й багато спати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рутити — РУ́ТИТИ, ру́чу, ру́тиш, недок., діал., ірон. Міцно й багато спати. – Доки йому рутити? Ще мало спав? Однаково виспиться – та й піде на всю ніч, – зморщивши свої біляві брови, мовила пані (Панас Мирний); Ходімо його збудимо. Доки він, бісова п'яниця, буде рутити (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- рутити — Рутити, -ручу, -тиш гл. Крѣпко спать (насмѣшливое слово). Чуб. VII. 576. Словник української мови Грінченка