1. Словник української мови Грінченка

рухнути

Рухнути, -ся

см. рухати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рухнути — ру́хнути дієслово доконаного виду упасти рухну́ти дієслово доконаного виду посунути, ворухнути Орфографічний словник української мови
  2. рухнути — див. падати Словник синонімів Вусика
  3. рухнути — -ну, -неш, док. Однокр. до рухати 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рухнути — РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ру́хати 2, 3. Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. рухнути — РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ру́хати 2, 3. Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (Стельмах, II, 1962, 156). Словник української мови в 11 томах