рухнути
РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до ру́хати 2, 3.
Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рухнути — ру́хнути дієслово доконаного виду упасти рухну́ти дієслово доконаного виду посунути, ворухнути Орфографічний словник української мови
- рухнути — див. падати Словник синонімів Вусика
- рухнути — -ну, -неш, док. Однокр. до рухати 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рухнути — РУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ру́хати 2, 3. Він рухнув вказівним пальцем, ніби натискав на курок (Стельмах, II, 1962, 156). Словник української мови в 11 томах
- рухнути — Рухнути, -ся см. рухати, -ся. Словник української мови Грінченка