ручайка

Ручайка, -ки

ж. Мѣра неньки, льна: столько, сколько можно взять рукой = 1/10 повісма = жменя. Черниг. у. Черк. у. Пас. 200.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ручайка — -и, ж., діал. Горстка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ручайка — РУЧА́ЙКА, и, ж., діал. Горстка (у 1 знач.). Катерина взяла витіпану ручайку волокна і почала микати (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  3. ручайка — РУЧА́ЙКА, и, ж., діал. Горстка (у 1 знач.). Катерина взяла витіпану ручайку волокна і почала микати (Чорн., Потік.., 1956, 72). Словник української мови в 11 томах