рушання

Руша́ння, -ня

с. Движеніе съ мѣста.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рушання — руша́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рушання — -я, с. Дія за знач. рушати і рушатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рушання — РУША́ННЯ, я, с. Дія за знач. руша́ти і руша́тися. У головній передачі зношуються зубці шестерень, що викликає шум при русі автомобіля та поштовхи при рушанні з місця (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. рушання — Військовий виступ; ополчення Словник застарілих та маловживаних слів
  5. рушання — РУША́ННЯ, я, с. Дія за знач. руша́ти і руша́тися. У головній передачі зношуються зубці шестерень, що викликає шум при русі автомобіля та поштовхи при рушанні з місця (Автомоб., 1957, 165). Словник української мови в 11 томах