рушити

Рушити, -ся

см. рушати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рушити — ру́шити 1 дієслово недоконаного і доконаного виду перемістити, пересунути що-небудь; привести в рух ру́шити 2 дієслово доконаного виду почати рух Орфографічний словник української мови
  2. рушити — РУ́ШИТИ¹ див. ру́хати. РУ́ШИТИ² див. руша́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. рушити — РУ́ШИТИ¹ див. ру́хати. РУ́ШИТИ² див. руша́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. рушити — а́ні руш. 1. Неможливо примусити кого-небудь вийти зі стану нерухомості. (Лев:) Той клятий Водяник!.. Я, наловивши риби, .. хотів на той бік передатися — а він вчепився цупко лапою за днище, та й ані руш!... Фразеологічний словник української мови
  5. рушити — I див. рухати. II див. рушати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рушити — ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ... Словник синонімів української мови