рябенький

Рябий, -а, -е

Пестрый. Рябії курчата. Чуб. III. 138.

2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 604. ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький. Грин. III. 184.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рябенький — рябе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рябенький — див. рябий Словник синонімів Вусика
  3. рябенький — -а, -е. 1》 Пестл. до рябий. || у знач. ім. рябенький, -кого, ч.; рябенька, -кої, ж.; рябеньке, -кого, с. Тварина, що має неоднорідне, плямисте забарвлення. 2》 розм. Те саме, що рябий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рябенький — РЯБЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до ряби́й. Квітник перед ганком аж горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками (М. Коцюбинський); Сіяла баба квасолю кругленьку й невелику, білу; сіяла також рябеньку, од якої і суп і борщ здавалися немов веселіші (Є. Словник української мови у 20 томах
  5. рябенький — РЯБЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до ряби́й. Квітник перед ганком аж горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками (Коцюб., І, 1955, 460); Сіяла баба квасолю кругленьку й невелику, білу; сіяла також рябеньку... Словник української мови в 11 томах