рябенький
РЯБЕ́НЬКИЙ, а, е.
1. Пестл. до ряби́й.
Квітник перед ганком аж горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками (Коцюб., І, 1955, 460);
Сіяла баба квасолю кругленьку й невелику, білу; сіяла також рябеньку, од якої і суп і борщ здавалися немов веселіші (Гуц., З горіха.., 1967, 139);
Упоравшись, зняла [Харитя] серп з полиці, поклала в торбинку хліба та цибулі і зав’язала рябенькою хусточкою (Коцюб., І, 1955, 16);
Гарне [телятко] таке, рябеньке, облизане, наче тільки що вмилося (Гончар, II, 1959, 162);
// у знач. ім. рябе́нький, кого, ч.; рябе́нька, кої, ж.; рябе́ньке, кого, с. Тварина, що має неоднорідне, плямисте забарвлення.
Тепер не їсть, не п’є оця рябенька (Воронько, Казка., 1957, 24).
2. розм. Те саме, що ряби́й 2.
Це була звичайна собі дівчина, метка й моторна,.. досить таки крихкотіла і навіть рябенька трішки, дзюбата — після віспи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 473).
Значення в інших словниках
- рябенький — рябе́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- рябенький — див. рябий Словник синонімів Вусика
- рябенький — -а, -е. 1》 Пестл. до рябий. || у знач. ім. рябенький, -кого, ч.; рябенька, -кої, ж.; рябеньке, -кого, с. Тварина, що має неоднорідне, плямисте забарвлення. 2》 розм. Те саме, що рябий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рябенький — РЯБЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до ряби́й. Квітник перед ганком аж горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками (М. Коцюбинський); Сіяла баба квасолю кругленьку й невелику, білу; сіяла також рябеньку, од якої і суп і борщ здавалися немов веселіші (Є. Словник української мови у 20 томах
- рябенький — Рябий, -а, -е Пестрый. Рябії курчата. Чуб. III. 138. 2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 604. ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький. Грин. III. 184. Словник української мови Грінченка