рябина

Ряби́на, -ни

ж. Рябина, Sorbus aucuparia. Чуб. V. 742.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рябина — РЯБИ́НА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що гороби́на. Густо обсаджене [село] рябиною, вербами та розлогими грушами (Фр., VI, 1951, 25); Задумався ліс, зажурився, пожовк; Рябина червона, мов крові краплини… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 306). Словник української мови в 11 томах